Міністерство освіти і науки України затвердило розподіл видатків споживання Державного бюджету між закладами вищої освіти для підготовки здобувачів вищої освіти на умовах державного замовлення у 2021 році. При цьому були враховані показники масштабу діяльності, показники міжнародного визнання, показники наукової діяльності та інші важливі показники, що характеризують діяльність ЗВО. Згідно з НАКАЗОМ МОН, у 2021 році Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка отримає з державного бюджету 102 736 470,00 грн., що на 21 667 076,00 грн. більше, ніж у 2020 році.
Згідно з інформацією МОН України, розрахунковий контингент здобувачів вищої освіти, які навчатимуться у ХНТУСГ на умовах державного замовлення у 2021 році (з урахуванням результатів цьогорічної вступної кампанії) складе 3116,2 особи, що на 213 осіб більше, ніж у 2020 році. Це один з найважливіших показників, який вплинув на збільшення обсягів державного фінансування університету.
Загалом, співвідношення обсягу фінансування у 2020/2021 рр. ХНТУСГ складе 126,7%, Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва – 107,5%, Харківської державної зооветеринарної академії – 121%, Державного університету харчування і торгівлі – 95,6%.
Нагадаємо, що з 2020 року фінансування українських ЗВО здійснюється за формулою, де університети з кращими результатами діяльності отримують більше фінансування порівняно із бюджетом минулого року. Відповідне рішення було схвалене Урядом 24 грудня 2019 року. Для поступовості переходу у 2020 році були запроваджені обмеження для мінімальної та максимальної зміни бюджету кожного ЗВО – 95% та 120% від 2019 року відповідно.
Розрахунок обсягу фінансування у 2020/2021 роках МОН проводив за конкретними показниками, серед яких враховували: масштаб університету; контингент студентів; регіональний коефіцієнт; позиції у міжнародних рейтингах; обсяг коштів на дослідження, які університет залучає від бізнесу чи з міжнародних грантів. До цих показників МОН також планує додати показники працевлаштування випускників, які можна буде відслідковувати через онлайн-систему.
Показник масштабу стимулює заклади вищої освіти об’єднуватись та ефективно використовувати ресурси. Адже університети, у яких навчається менше 1000 студентів, будуть отримувати менше, а ті, де три, п’ять і десять тисяч студентів – навпаки отримуватимуть більше.
Застосування регіонального коефіцієнту у формулі дало змогу регіональним університетам у 2020 році отримати краще фінансування. У попередні роки через відтік абітурієнтів у великі міста регіональні ЗВО втрачали студентів та не мали ресурсів для розвитку. Застосовуючи регіональний коефіцієнт, держава підтримує регіональні університети.
Наявність українських університетів у міжнародних рейтингах – це стимул працювати над міжнародним визнанням та репутацією, підвищення шансів залучати іноземних студентів. Міністерство враховує позиції в QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings та Academic Ranking of World Universities.
Кількість грошей на дослідження, які університет залучає від бізнесу та з міжнародних грантів, свідчить, що закладу довіряють донори та/або бізнес. Держава, використовуючи цей показник, стимулює університети розвивати науку та диверсифікувати джерела надходження грошей.
Працевлаштування випускників – це показник, який МОН почне застосовувати після запуску електронної системи, яка буде моніторити, чи працюють випускники того чи іншого університету на посаді, що вимагає вищої освіти. Цей показник буде стимулювати університети підвищувати якість освіти, враховувати потреби ринку праці та сприяти працевлаштуванню своїх студентів.
Наступним кроком Міністерства стане спільна із профільним комітетом Верховної Ради розробка та внесення комплексних змін до законодавства, які нададуть фінансову автономію університетам.
Відділ медіакомунікацій ХНТУСГ.
