Кафедра готує фахівців за спеціальністю
133 Галузеве машинобудування
Основне місце розташування кафедри – проспект Московський, 45, ауд. 210
Кафедра технології матеріалів була заснована в період організації ХІМСГ у 1930 році. В різні роки кафедру очолювали доценти Н.Комар, А.Петровський, М.Чупіс, М.Іванов, А.Жуков, М.Дубко, Ю.Смірнов, М.Татарінцев, професор І.Куварзін, доцент П.Гужін, професор М.Пилипенко. З вересня 2008 року кафедрою завідує доктор технічних наук, професор Тришевський О.І.
Професорсько-викладацьким колективом кафедри зроблено вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки в галузі підвищення довговічності деталей машин, механічної обробки матеріалів, що важко оброблюються, технологій ливарного і прокатного виробництва.
Значне місце в науковому пошуку кафедрі займають дослідження полімерних фільтрувальних матеріалів, які започаткував професор І.Куварзін у 1975 році.
Співробітники кафедри «Технології металів та інших конструкційних матеріалів», 1977р.
В нижньому ряду п’ятий зліва – проф. І.Куварзін, шостий –зав. каф. М.Татарінцев
Ідея виготовити фільтри з великою тонкістю очищення природних і промислових газів, повітря, різних рідин і масел від твердих часток у доктора технічних наук І. М. Куварзіна виникла давно. Ще коли служив полковником у лавах Радянської Армії, Ігор Миколайович зрозумів, що у пристроях і обладнанні вони просто необхідні. А згодом глибоко переконався: не обійтися без них і в народному господарстві. Адже таким чином, хоч і частково, вирішуватиметься проблема очищення навколишнього середовища.
Для втілення своїх задумів ретельно підбирав компетентних, висококваліфікованих помічників. Організовуючи у 1975 році спеціальну госпрозрахункову лабораторію, І. М. Куварзін свято вірив у високий кінцевий результат.
д.т.н. Куварзін І.М. завідувач кафедри
Технологія матеріалів з 1978 по 1986 р.
Розробки лабораторії, високоякісні фільтроелементи для фільтрації рідин і газів, перевершили вже відомі цілим рядом переваг: високою фільтруючою здатністю, хімічною стійкістю, біологічною нейтральністю до живих організмів, можливістю стерилізації всіма відомими методами і багаторазової регенерації механічними, хімічними, тепловими та іншими методами. Виготовляються на основі полімерних матеріалів типу фторопласту і поліетилену.
Технологія, розроблена колективом лабораторії, дає можливість виготовляти широку гаму фільтруючих матеріалів з будь-якою заданою товщиною і тонкістю очищення з використанням одного й того ж технологічного обладнання.
Першими розробками були фторопластові елементи типу ФЕП. Це товстошарові (об’ємні) матеріали, виготовлені на основі порошкоподібного фторопласту-4 у вигляді циліндрів різних типорозмірів.
У 1986 році завідуючим кафедрою став П. Д. Гужин, доцент, кандидат технічних наук, продовживши справу свого попередника. Прийшов він не випадково: проблема фільтрації рідин і газів, хвилювала не один рік. Відразу ж розширив діапазон проблем для дослідів. З того моменту розпочалися пошуки у використанні нових матеріалів (зокрема, кварцу) та у створенні фільтруючих матеріалів без технологічних домішок. Робота досить складна, напружена, вимагала від вчених великих зусиль, багатого досвіду.
З часом у лабораторії з’являються нові розробки – поліетиленові фільтруючі елементи та тонкошарові фторопластові фільтруючі матеріали мембранного і стрічкового типу. Як і фторопластові, за своїми технічними характеристиками вони не поступаються кращим зарубіжним зразкам.
Їх цінність підтверджують і нагороди. За розробку, виготовлення і впровадження у виробництво серії фторопластових і поліетиленових фільтрів завідуючого кафедрою П. Д. Гужина Головний комітет ВДНГ СРСР був нагороджений срібною медаллю.
Роботи лабораторії демонструвались на багатьох міжгалузевих та Міжнародних виставках, неодноразово були відмічені нагородами.
По результатам наукових розробок лабораторії було захищено 2 кандидатські дисертації: Т. Л. Карповой (науковий керівник проф. І. М. Куварзін) у 1985р. та Калюжним О.Б. у 2007р. (науковий керівник проф. В.Я. Платков).
Сьогодні дослідження лабораторії продовжує доцент Калюжний О.Б. Останніми розробками лабораторії є Фільтруючі елементи із фторопласту-4 призначені для очищення газів і рідин, а також для відокремлення води й масел із стиснених газів. Полімерні фільтруючі елементи мають унікальний комплекс фізико-механічних, електричних, термічних, хімічних властивостей, високу морозостійкість й виняткову інертність до агресивних середовищ, задовільні фільтраційні й гідравлічні характеристики, здатність до багаторазової регенерації. Розроблено технологічні процеси виготовлення полімерних фільтруючих елементів, що забезпечують тонкість фільтрування 40, 20, 10, 5, 3, 1 мкм.
Іншим науковим напрямком діяльності кафедри є „Дослідження залежності зносостійкості та інших властивостей металів і сплавів від технологічних та експлуатаційних факторів ”. З 1964р. утворилася група наукових дослідників в составі викладачів кафедри і студентів ВНЗ, яку очолив доцент, к.т.н. Браташевський О. Ю. З часом, ця науково-дослідницька група переросла у наукову школу, основним напрямком наукової діяльності якої стало дослідження та розробка технологічних процесів виготовлення робочих органів сільськогосподарських і землерийних машин, а також впровадження цих технологічних процесів у виробництво. Діяльність школи складається – з наукових досліджень складу матеріалів робочих органів, оптимізації цього складу або розробки нового матеріалу для цих органів; розробка прогресивних технологій виготовлення робочих органів (ливарним шляхом, обробкою тиском, обробкою різанням і термічною обробкою).
Впродовж діяльності школи була розроблена нова сталь для ножів землерийних і робочих органів сільськогосподарських машин (бульдозерів, скрейперів, культиваторів, плугів, ножів силосозбиральних комбайнів, бичів зернозбиральних комбайнів, ножів цукрових бурякорізок тощо). Розроблено економічну технологію виготовлення перелічених робочих елементів і організовано їх виробництво і продаж споживачу.
Наукова діяльність школи відображена: у різних винаходах на матеріал, конструкцію і спосіб виготовлення; у майже двух сотнях наукових статей, брошур та книг,серед яких є і закордонні видання (Польща, Чехія тощо), майже сотні наукових доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях, зразки робочих органів неодноразово демонструвалися на міжнародних виставках (ножові рамки цукрової бурякорізки). У даній школі приймали і зараз приймають участь більш 50-ти студентів нашого університету, вони друкували свої наукові розробки в різних наукових збірках, виступали з науковими доповідями на студентських наукових конференціях різного рівня, що мали місце на теренах України, десять студентських доповідей відмічені призовими місцями на цих конференціях.
Практичним завершенням наукових розробок даної школи є впровадження на виробництві технологічних процесів виготовлення розглянутих вище робочих органів землерийних та сільськогосподарських машин, які за термін існування школи дозволили одержати економічний ефект у розмірі майже 10 млн. грн., скоротити затрати на матеріали в 2,5 – 3 рази і впровадити більш екологічно чисті обробки виготовлення робочих органів.
Професор, кандидат технічних наук, відмінник освіти України
Пилипенко Микола Семенович
(завідуючий кафедрою 1992-2008р.р)
Продовжував наукові напрямки роботи кафедри і започаткував низьку нових. Як завідуючий кафедрою багато уваги приділяв організації роботи колективу, розвитку матеріальної бази, випровадженню в навчальний процес сучасних навчальних технологій та засобів інтенсифікації навчального процесу, вдосконаленню методики читання лекцій, розширенню в лабораторних заняттях експериментально-дослідної частини, розвитку у студентів навиків інженерного пошуку, проявлення їх індивідуальності та самостійності.
Пилипенко М.С. вів великий обсяг науково-організаційної роботи по підвищенню науково-методичного рівня досліджень і дослідних конструкторських і технологічних розробок, створенню єдиного науково-конструкторського-технологічного комплексу, будівництву дослідно-експериментального заводу і лабораторної бази, постановці на серійне виробництво та впровадженню науково-технічних розробок. Під його науковим керівництвом і безпосередній участі виконано більше 200 наукових і конструкторсько-технологічних розробок, нормативно-технічних документів, технологічних процесів і обладнання для ремонту тракторів Харківських і Кишинівського тракторних заводів, буряко і кукурудзозбиральних комбайнів, електронного обладнання для с.-г. техніки, які впроваджені на більшості ремонтних підприємств відповідної спеціалізації України, Росії та інших країн СНД. Був науковим керівником і відповідальним виконавцем ряду завдань по розробці технологій і обладнання для ремонту і обслуговуванню с.-г. техніки, які входили в загальносоюзні та національні науково-технічні програми, програми Української академії аграрних наук та плани наукових дослідних і дослідно-конструкторських розробок Мінагрополітики України.
Основні наукові результати досліджень виконані М.С. Пилипенко особисто і під його науковим керівництвом відносяться до проблем дослідження фізичних закономірностей та розробки технологій абразивної обробки, підвищенню точності і продуктивності обробки лезовим інструментом деталей з нерівномірним припусками (зношених або наплавлених); розробки методичних підходів, математичних моделей, економічних та технологічних нормативів для визначення номенклатури відновлюваних деталей та оптимальних потужностей поточних ліній і дільниць; обґрунтування наукових основ та розроблення нормативно-технічного забезпечення фірмового обслуговування тракторів (виробнича система “Агротрактор”); наукового обґрунтування індивідуалізованої профілактичної системи забезпечення працездатності сільськогосподарської техніки з урахуванням її технічного стану та розробки відповідних технологічних процесів та обладнання для їх здійснення; обґрунтування методів оцінки економічних і соціальних наслідків розвитку первинної переробки сільськогосподарських культур безпосередньо в господарствах, розробки відповідних технологічних ліній та комплектів обладнання; розробки фільтрувальних систем для очищення і обезводження моторного палива і гідравлічних масел.
Підготував 3 кандидатів наук, має 132 наукові праці та авторські свідоцтва і патенти на винаходи.
Завідувач кафедри, докт. техн наук, професор
Тришевський Олег Ігорович
З 2008р. кафедру очолив докт. техн наук, професор Тришевський Олег Ігорович. До цього Тришевський О.І. працював з 1969р. в Українському науково-дослідному інституті металів на посадах молодшого наукового співробітника, потім наукового, старшого наукового співробітника, завідуючого групою, завідуючого лабораторією, заступника директора з наукової роботи, головного інженера. З 1999р. працює в ХНТУСГ.
Під керівництвом Тришевського О.І. було продовжені дослідження по науковій тематиці кафедри та започатковано новий напрямок наукових досліджень в області обробки металів тиском – дослідження технології деформаційного зміцнення гнутих профілів прокату для сільськогосподарського машинобудування методом валкового формування.
За цей період було розроблено технологію деформаційного зміцнення плоских ділянок сортових, листових і спеціальних гнутих профілів прокату.
Сутність технології полягає в нанесенні на певних ділянках листової заготівлі, що відповідають плоским елементам готового профілю, груп поздовжніх рифлень синусоїдальної або напівкруглої форми висотою, порівнянної з товщиною профілю, що формується. Нанесення таких рифлень відбувається методом валкового формування за рахунок місцевої витяжки металу заготівлі в парі посилених валків, що мають відповідну нанесеним рифленням калібрування. Валки, що формують рифлення, розташовуються на початку профілезгинаючого стана. При подальшому формоутворенні профілю до необхідної конфігурації в наступних клітях стана в калібрах формотворних клітей передбачаються відповідні звільнення для пропуску відформованих раніше рифлень. Пропонована технологія дозволяє одержувати гнуті профілі будь-якої конфігурації товщиною до 2,5 мм із нанесеними на плоскі елементи рифленнями, що зміцнює. За рахунок наклепу при холодній пластичній деформації з’являється можливість одержання більше міцних профілів з найбільш раціональним розподілом металу по перетині. Проведені натурні випробування отриманих за даною технологією профілів показали, що границя текучості, по якому, як правило, проводяться розрахунки по міцності металоконструкцій, у таких профілів зростає до 22 – 25%, межа міцності до 7 -9% . Крім того, деформаційне зміцнення стінок профілю крім збільшення характеристик за міцністю на ділянках формування рифлень приводить до їхнього вирівнювання по перетині профілю в цілому, що сприятливо позначається на несучій здатності профілю.
За результатами роботи вперше у світовій практиці створений спеціалізований агрегат 1-5х300-1650, який впроваджений у виробництво на Магнітогорському металургійному комбінаті. Освоєний на агрегаті сортамент складає понад 100 високоефективних профілів високої жорсткості, що поставляються машинобудівним підприємствам різних галузей господарства. Сумарний обсяг виробництва профілів на агрегаті перевищує 3,0 млн т, їх використання у конструкціях сучасних машин та споруд забезпечило економію понад 70 тис. т металу. В Україні нова продукція впроваджена на Крюковському (м. Кременчук), Стаханівському, Дніпродзержинському вагонобудівних заводах, Маріупольському заводі важкого машинобудування, Харківському заводі самохідних шасі, Дружковському машинобудівному заводі, тощо.
За матеріалами досліджень Тришевського О.І. надруковано 150 наукових праць, у тому числі у провідних міжнародних наукових виданнях – журналах „Сталь”, „Кузнечно-штамповочное производство”, „Чёрная металлургия”, „Вестник машиностроения” та інш. Проф. Тришевський О.І. отримав 66 авторських свідоцтв на винаходи, 7 з котрих впроваджено в виробництво з фактичним економічним ефектом, 4 патенту США та Канади. За роботи у винахідництві проф. Тришевський О.І. має почесний знак „Изобретатель СССР”.
Наукові роботи проф. Тришевського О.І. неодноразово демонструвалися на виставках досягнень народного господарства СРСР та України, де отримали Диплом 1 ступеня, золоту, срібну та дві бронзові медалі ВДНГ СРСР. Керує роботою аспірантів.
В наукових дослідженнях кафедри по всім напрямкам активну участь приймають студенти і магістранти. Результатом їх досліджень є чисельні публікації фахових виданнях, участь у Всеукраїнських та Міжнародних наукових конференціях, перемоги в галузевих конкурсах студентських наукових робот, олімпіадах, захист курсових та дипломних проектів.