Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка
uk en

ВИКОРИСТАННЯ ТА УТИЛІЗАЦІЯ ОПАЛОГО ЛИСТЯ

Серед найнебезпечніших проблем, які приносить глобальне потепління всьому населенню Землі, називають підвищений ризик виникнення пожеж. Пожежі відбуваються через великий дефіцит вологи у ґрунті, як наслідок, зниження кількості природних опадів та недбалого господарювання. Не виняток, на жаль, і наша країна. Цієї зими майже не було снігу, тому і розорена сільськогосподарська земля дуже суха. Вітрова ерозія підіймає догори верхній родючий гумусовий шар, несе пил у домівки, не дає вільно дихати.

Вітер розносить також дуже багато і небезпечних речовин, які цієї весни так дошкуляли населенню майже всієї України. За повідомленням фахівців,  особливо підвищують небезпеку пожеж та концентрацію токсикантів в атмосфері, численні побутові пожежі через спалювання опалого листя на присадибних ділянках. Пожежники їх не могли загасити більше місяця на більшості території України.

Вдихання чадного газу багать, на яких палять листя та інші непотрібні частини рослин, може призвести до головного болю, втрати свідомості, загострення респіраторних захворювань. Особливо це небезпечно для дітей, літніх людей і тих, хто страждає від серцево-судинних захворювань, захворювань дихальних шляхів і легенів, а також хворих на алергії, бронхіти і тонзиліти. Адже у димі опалого листя містяться оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів. У тліючих без доступу повітря рослинах утворюється бензопірен – речовина настільки небезпечна, що здатна викликати ракові захворювання. Крім того, з таких вогнищ виділяються в повітря і пестициди – найбільше їх «видає» картопляне бадилля, оскільки щоб позбавитися від колорадського жука, його треба добряче «потравити».

І те, що має стільки користі і є ліками для знедоленої землі, стає через недбайливих господарів джерелом біди та екологічного лиха.

Як же з користю використати опале листя, отже воно виявляється, містить удвічі більше, ніж гній, мінеральних елементів? У ньому міститься маса корисних речовин, яких потребує ґрунт – той ґрунт, на якому росте дерево, яке скинуло листя. Адже коріння дерев «добувають» з землі все потрібне їм і відправляє його в крону, в тому числі й в листя. В опалому листі, як правило, є кальцій, магній, калій і фосфор. Крім того, листя переповнене корисними мікробами, які теж додадуть ґрунту родючості. Здорове сухе листя може бути дуже корисним.

Деякі садівники дотримуються думки, що в природі все продумано розумно, тому опале листя краще залишити в саду. Ця органіка послужить їжею для черв’яків і поліпшить структуру ґрунту. Але якщо листя падають на газон або клумбу, їх треба згорнути, щоб вони не перекривали рослинам доступ до світла і повітря. Знищувати зібраний природний матеріал не варто, він вам може знадобитися.

Прихильники “прибирання” вказують, що опале листя – прекрасне місце для зимівлі як збудників багатьох рослинних хвороб, так і не менш чисельних комах-шкідників. У компостній купі листовий опад злежується і перегниває дуже повільно. Для загибелі можливих шкідників потрібно кілька років.

Прихильники “природного кругообігу” резонно заперечують, що листя вкривають коріння дерев від морозів і розкладаючись, покращують грунтову структуру і склад. Опале листя – не тільки відмінне добриво, але ще й корм для дощових черв’яків, життєдіяльність яких також покращує структуру грунту. Восени опале листя можна використовувати для укриття клумб і грядок з підзимовими посівами-посадками, а по весні частково перепрівше листя можна використати для облаштування теплих грядок під кабачки і гарбузи.

За великим рахунком, питання, що робити із листям у власному саду, можна вирішувати на власний розсуд. У дбайливого господаря сад в будь-якому випадку отримає необхідну підтримку у вигляді компосту, перегною, добрив, підвозного ґрунту, регулярного поливу та обробок, які поліпшують його структуру. А перезимувати деревам допоможе осінній вологозарядковий полив. Тому вирішуючи, що робити із листям, можна виходити з міркувань власної зручності.

Фахівці рекомендують  чотири варіанти, як можна розпорядитися опалим листям, не спалюючи його.

По-перше, його можна переробити на біопаливо. Відмінний вихід, тільки у нас він поки не практикується.

По-друге, рослинні залишки можна прибрати, як сміття, і вивезти подалі. Цей варіант хороший у тому випадку, коли дерева, з котрих обпало листя, – хворі. Позбутися від них, як від побутових відходів, доцільно, щоб не поширювати хворобу. Тим більше, що це матеріал що швидко розкладається, який, потрапляючи на полігон, не завдає ніякої шкоди навколишньому середовищу.

По-третє, листя можна взагалі не прибирати. В лісі, адже ніхто не згрібає його, і там воно не зайве, оскільки виконує свою природну функцію – утеплює і захищає коріння дерев від промерзання, утримує в ґрунті вологу, а потім, поступово перегниваючи, привертає до себе земляних черв’яків. Під багаторічним шаром цих «відходів» дуже родючий ґрунт – темний і розсипчастий. Але у нас неприбране листя в парку або в саду вважається безгосподарністю, тому його заведено прибирати.

По-четверте, рослинні залишки можна згрібати та закладати в компостні ями, щоб до весни отримати якісне добриво.

«Компостування опалого листя і сухої трави – це найкращий спосіб позбутися від цих рослинних відходів, та ще й отримати від них величезну користь в якості добрива. Адже в цьому, як багато хто вважає, «смітті» є дуже багато цінного, що навесні без зайвих витрат добре підживить землю. Укладати компост краще шарами, чергуючи листя з іншими відходами – наприклад, з підгнилими плодами. Тоді добриво вийде більш насиченим

Компост – це органічні добрива, які утворилися в результаті розкладання органічних речовин мікроорганізмами. Компост виготовляють з відходів рослинництва, тваринництва, відходів обробки деревини і побутових відходів. Для виготовлення компосту потрібно:

  • забезпечити доступ повітря;
  • складати в спеціальний резервуар або яму;
  • помірно зволожувати;

Готовий компост має запах і колір грунту.

Але є кілька дійсно важливих моментів:

  • не можна залишати падалицю під плодовими деревами і чагарниками. Її краще утилізувати не в компостній купі, а закопати глибоко в землю де-небудь у стороні;
  • опале листя доведеться прибрати, якщо сад в цьому сезоні перехворів паршею, кокомікозом, борошнистою росою або іншими захворюваннями, збудники яких зберігаються на листках. Листовий опад з хворих дерев небажано складати в компостну купу. Звичайно, за кілька років у процесі гниття хвороботворні вогнища і збудники цих хвороб загинуть, але краще, все-таки, спалити;
  • не можна залишати листя на газоні. Під снігом вони перетворяться в компрес, який сильно зашкодить газонному травостою. По закінченню масового листопаду газон все-таки є сенс очистити від листя.

Ще декілька напрямків для використання опалого листя:

  • Компост. Опале листя подрібніть і додайте в компостну купу. Листяний “компонент” компосту виявиться найбільш ефективним, якщо незадовго до його закладання ви помістите туди зелені рослини.
  • Ґрунт для розсади та кімнатних квітів. Опале листя покладіть у великий поліетиленовий пакет, додайте до них зелені відходи (наприклад, однорічні бур’яни без коренів і насіння), регулярно струшуйте і перемішуйте вміст пакету. Після розкладання цей органічний матеріал стане чудовим ґрунтом для вирощування розсади та кімнатних квітів.
  • Мульча. Восени просто розкладіть опале листя на грядках і стежках між ними. Такий шар стримає зростання бур’янів і буде перешкоджати вимиванню з ґрунту мінералів. Навесні перепріле листя зберіть граблями або закладіть в ґрунт при перекопуванні.
  • Декор для садових доріжок. У природних садах опале осіннє листя гармонійно виглядає на доріжках. Просто не збирайте його до тієї пори, поки воно не почорніє.
  • Укривний матеріал для багаторічників. Сухим листям укрийте на зиму троянди, гортензії, хризантеми та інші теплолюбні багаторічні рослини. Також опалим листям можна замульчувати ґрунт біля контейнерних культур. “Ковдра” з листя згодиться і цибулинним квітам.
  • Матеріал для теплих грядок. Щоб навесні отримати урожай якомога раніше, опале листя помістіть до країв у заздалегідь підготовлені траншеї, а викопаний ґрунт залиште біля майбутніх теплих грядок до весни. На листя покладіть подрібнену траву та інші зелені залишки і полийте траншеї водою (якщо осінь дощова, буде достатньо природного зволоження). Навесні на осіле листя насипте землю, після чого укрийте грядки нетканим матеріалом. Коли вони “зігріються”, посадіть туди розсаду.
  • Ґрунт для високих грядок. За такою ж схемою використовуйте опале листя для наповнення високих грядок. Навесні перепріле листя буде виділяти в ґрунтосуміш тепло і створить оптимальні умови для росту городніх культур.
  • Добриво для газону. У суху погоду пройдіться по газону газонокосаркою зі знятим кошиком. Подрібнене листя дозволять траві “дихати”, і незабаром проникнуть у ґрунт і поліпшать його структуру.
  • Будинок для їжаків. Частину опалого листя залиште біля паркану, в далеких куточках саду, де не ростуть городні культури, і в пристовбурних колах дерев. У сухих листках люблять зимувати їжаки. Так ви допоможете цим милим звірятам знайти зручне місце для зимової сплячки.
  • Прикраса для будинку. Виберіть найкрасивіші листя оригінальної форми і забарвлення і складіть з них декоративні композиції (наприклад, осінні вінки і букети), які відмінно впишуться в інтер’єр будинку. А ще яскраве листя можна використовувати під час спільної творчості з дітьми при створенні цікавих виробів.

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій України попереджають, що забруднення повітря димом від багать з опалого листя набагато сильніше, ніж від промислових викидів та викидів автотранспорту. Ось чому дії тих, хто віддає перевагу палити багаття, щоб позбавитися від непотрібної рослинності, карані. Адже ст. 50 Конституції України гарантує кожному з нас право на безпечне для життя і здоров’я навколишнє середовище, а закони «Про охорону навколишнього природного середовища» і «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання залишків сухої рослинності та опалого листя. Відповідно, в Кодексі України про адміністративні порушення передбачені штрафи за такі правопорушення. Згідно ст. 771 («Самовільне випалювання рослинності або її залишків»), штрафи становлять 170-340 грн, а ст. 152 (Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів») передбачає для громадян штраф на перший раз 340, на другий – 1360 грн, а для посадових осіб, відповідно, 850 і 1700 грн. Місцева влада теж має право прийняти додаткові рішення щодо неприпустимості розведення багать і ввести свої санкції. Так що краще безпечніше і дешевше не грати з вогнем, а рослинні залишки утилізувати або, в крайньому разі, вивозити їх разом з побутовими відходами А поскаржитися на самовільних паліїв листя та трави, які отруюють навколишнє середовище, можна в органи місцевої влади, чи до поліції.

Та найважливіша просвітницька робота, яка має за мету не покарання невігласів, а їх освіту із розробкою та впровадженням у сільськогосподарську діяльність шляхів утилізації та використання опалого листя та всіх дарів нашої Землі на користь нам і майбутнім поколінням.

Зав. кафедри агротехнологій та екології

доктор с.-г. наук, член кор. НААНУ,

заслужений діяч науки і техніки України

професор                                                                               Пузік В.К.

Доктор тех. наук, професор

кафедри агротехнологій та екології                            Любимова Н.О.