Серед багатьох архітектурних перлин Харкова, які збереглися до нашого часу, особливу увагу до себе привертає будівля колишнього Першого реального училища, що розташована на Московському проспекті, 45 (колишня вул. Старомосковська). Нині в цій будівлі знаходиться Навчально-науковий інститут мехатроніки та систем менеджменту і Наукова бібліотека ХНТУСГ. Але будували його саме для реального училища на замовлення губернського земства, яке виділило на будівництво 80 тисяч карбованців. Ще 30 тисяч карбованців виділила міська влада і вона ж безкоштовно надала для училища землю.
Будівництво приміщення реального училища розпочалося в 1875 році і тривало два роки. Триповерховий будинок витриманий в стилі класицизму з використанням середньовічних романо-готичних форм. Фасад прикрашений аркатурними поясами, в центральній частині будівлі розташоване кругле вікно. Вікна будівлі обрамлені тонкими колонами з кубічними капітелями. Над ламаним карнизом розташований парапет зі стовпами, що підкреслюють устремління вгору. В середині приміщення збереглися унікальні ковані сходи, які самі по собі є пам’яткою історії.
Свого часу реальне училище належало до найкращих шкільних будинків Харкова. Навчатися в ньому було цікаво і престижно. Викладання велося в підготовчому класі і шести основних. Студенти, які закінчили перші чотири основні класи, могли вступити до юнкерського училища, а ті, що закінчили шість класів – в середні навчальні заклади. Крім того, був ще й додатковий сьомий клас, у якому готували дітей для вступу до вищих навчальних закладів.
Через деякий час після спорудження будівлі з боку двору була прибудована будинкова церква, яка, на жаль, не збереглася. На початку 20-х років XX сторіччя реальне училище ліквідували, в його будівлі відкрили геодезичний та землеустрійний інститут з трьома факультетами: аграрно-правовим, геодезичним та землеустрійним, а також робфаком. У 1930 році відбулася реорганізація, в ході якої геодезичний факультет був переведений до складу відкритого тоді інженерно-будівельного інституту, а на базі тих, що залишилися, – був відкритий інститут механізації сільського господарства (колишній ХІМЕСГ). У 1964-1975 рр. в цьому Інституті працював талановитий організатор і керівник Михайло Карпович Євсєєв (1907-1976), який тривалий час був ректором ХІМЕСГ. У 2012 році на його честь на фасаді будівлі було відкрито меморіальну дошку.
На даний час ця історична будівля є пам’яткою архітектури, що знаходиться під охороною держави (охоронний номер 357) і Харківський національний технічний університет сільського господарства і м. П. Василенка дбає про її збереження. А студенти, які приходять на навчання до ННІ МСМ чи відвідують Наукову бібліотеку, обов’язково знайомляться з історією цієї будівлі та її архітектурними особливостями.
Щодо самого архітектора К.О. Толкунова (бл.1815 -16.04.1883), то про нього відомо не багато. Жив і працював у Харкові, у 1870-і перебував на службі в Харківському учбовому окрузі, побудував реальні училища в Харкові, Сумах, Воронежі. Крім того, за його проєктом у Харкові було збудовано ще кілька будівель, зокрема будинок духовної семінарії на Бурсацькому спуску та будівлю Маріїнської жіночої гімназії на вул. Римарській.
На жаль, до нашого часу не збереглося жодного фото чи портрета архітектора К.О. Толкунова. Але, знайомлячись з його архітектурними творіннями, не важко скласти уявлення про творчий портрет митця, який приємно вражає вишуканим стилем, вродженою шляхетністю і глибокою повагою до історії.
Віктор Козоріз, редактор газети «Світоч знань»,
Історичні фото надані директором ННІ МСМ В.М. Власовцем.
