Освіта та кар’єра
Освіта
1974 р. – Харківський інститут механізації і електрифікації сільського господарства, спеціальність: «Механізація сільського господарства», інженер-механік;
Кар’єра
1974-1984 рр. – ХІМЕСГ, науковий співробітник галузевої лабораторії вібраційних машин;
1985 р. – ХІМЕСГ, ст. викладач кафедри вищої математики ХІМЕСГ;
1985-2000 рр. – ХІМЕСГ, доцент кафедри вищої математики;
З 2001 р. – по теперішній час – ХДТУСГ, професор кафедри вищої математики;
З 2002 р. – ХНТУСГ імені Петра Василенка, завідувач кафедри вищої математики.
Освітня діяльність
Викладає навчальні курси:
Наукова діяльність
Наукові інтереси:
математичне моделювання технологічних процесів сільськогосподарського виробництва.
Наукова робота:
науковий керівник аспірантів;
офіційний опонент дисертаційних робіт;
член редколегії наукових журналів «Інженерія природокористування» та «Інженерія переробних і харчових виробництв»;
Член спеціалізованих вчених рад 64.832.04 в Харківському національному технічному університеті імені Петра Василенка та К 36.814.03 у Львівському національному аграрному університеті;
Неодноразово призначався головою спеціалізованої ради при ХНТУСГ та експертом ВАК України з галузевого машинобудування.
Підготував 4 кандидатів наук, надає консультації аспірантам та докторантам при підготовці дисертацій. Сформована ним наукова школа працює в напрямку “моніторинг і прогнозування ефективності новітніх технологічних процесів сільськогосподарського виробництва”.
Громадська діяльність
Член методичної ради навчально-наукового інституту переробних і харчових виробництв.
Нагороди та премії
Нагороджений дипломами (2002, 2003рр.) в обласному конкурсі «Вища школа Харківщини – кращі імена».
Рішенням колегії Міністерства аграрної освіти і науки – знаком «Відмінник аграрної освіти і науки» ІІІ ступеня (2003р.). На обласному форумі «Освіта, наука, виробництво – шляхи інтеграції» за проведені наукові дослідження у номінації “фундаменттальні роботи” нагороджений дипломом ІІІ ступеня (2002р.).
Кількість публікацій
публікацій наукового і науково-методичного характеру більше 270;
наукових статей т- 113;
монографії – 1;
навчальні посібники – 62.
Патенти
Патентів України і авторських свідоцтв більше 90.