1994 р. – з відзнакою закінчив Харківський авіаційний інститут ім. М. Є. Жуковського (спеціальність двигунні й енергетичні установки космічних літальних апаратів; кваліфікація інженер-механік).
2003 р. – захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за темою «Коливання та стійкість циліндричних оболонок з потоком ідеальної рідини», за спеціальністю 01.02.04 – механіка деформівного твердого тіла.
2006 р. – вчене звання доцент кафедри прикладної механіки.
2013 р. – захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за темою «Наукові основи застосування диспергованих систем в управлінні екологічною безпекою в умовах дії чинників різного генезису», за спеціальністю 21.06.01 – екологічна безпека.
2015 р. – вчене звання професор кафедри прикладної механіки.
Карьера
1997 – 2004 рр. молодший науковий співробітник, асистент кафедри теоретичної механіки Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського “ХАІ”.
2004 – 2019 рр. завідувач кафедри прикладної механіки Національного університету цивільного захисту України.
З 2019 р. по теперішній час професор кафедри безпеки життєдіяльності та права Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка.
Освітня діяльність
З 2017 р. по теперішній час Член підкомісії 183 «Технології захисту навколишнього середовища» Науково-методичної комісії МОН України Науково-методичної ради МОН України. Участь у розробці стандартів вищої освіти першого (бакалаврського), другого (магістерського) і третього (доктор філософії) рівня за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища».
З 2018 р. член акредитаційних комісій МОН України зі спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища».
Наукова робота
З 2015 року член спеціалізованих вчених рад по захисту докторських та кандидатських дисертацій, (НУ «Львівська політехніка», 2015 – 2017 рр.; НУЦЗУ 2017 – 2019 рр.; КрНУ ім. М. Остроградського, 2015 – 2020 рр.)
З 2015 р. офіційний опонент 5 докторських та 10 кандидатських дисертацій.
2006 – 2019 рр. керівник 10 науково-дослідних робіт за напрямом техногенно-екологічна безпека.
З 2015 р. член редакційних рад і колегій 3-х науково технічних журналів (фахових).
Опубліковано у співавторстві більш 10 наукових монографій та 2 підручника з грифом МОН.
