На порталі Освіта.UA оприлюднено рейтинги закладів вищої освіти України, складені за даними інформаційної системи «Вступ.Освіта.UA» і підсумками вступної кампанії 2019 року. Так, у рейтингу ЗВО за кількістю вступників, зарахованих на бюджетну форму навчання, ХНТУСГ посідає 91 місце з поміж 401 державного, комунального та приватного закладу вищої освіти, за кількістю осіб зарахованих на навчання за кошти фізичних та юридичних осіб (контракт) — 95 місце, за показниками середнього балу ЗНО серед осіб зарахованих на контракт – 185 місце, а серед бюджетників – 198 місце: http://osvita.ua/vnz/rating/vstup-osvita/59065/
Звичайно, подібні рейтинги не повністю відображають специфіку діяльності закладів вищої освіти і є об’єктивні причини, які впливають на ті чи інші показники. Наприклад, середній бал ЗНО серед вступників ХНТУСГ насправді є більшим, бо в тому, що включений у рейтинг, не враховано вагові коефіцієнти, які додаються за участь вступників у Всеукраїнській університетській олімпіаді та додаткові бали для вступників, котрі вступають на інженерні та технологічні спеціальності. Тому ми попросили прокоментувати оприлюднені рейтинги ректора ХНТУСГ Олександра Володимировича Нанку.
— Відразу хочу зазначити, що в рейтинг включені різнопрофільні заклади вищої освіти, які не зовсім коректно між собою порівнювати. Бо, як, скажімо, можна порівнювати Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, який готує правників, і наш національний технічний університет сільського господарства? Якщо в перший вступають здебільшого сильні випускники міських шкіл, то ми готуємо фахівців для сільського господарства і переважно орієнтуємося на випускників сільських і селищних загальноосвітніх шкіл, а також районних центрів. Тобто, треба враховувати, що рівень знань, які отримують випускники сільських шкіл, особливо з математики та фізики, на порядок нижчий, ніж у випускників міських шкіл, коледжів та ліцеїв. Бо в багатьох сільських школах сьогодні бракує вчителів цих предметів, подекуди нікому читати математику, або в кращому разі цей предмет читає хтось із не профільних вчителів. Це відома проблема і про неї відкрито говорить навіть міністр освіти і науки.
З іншого боку треба думати і про те, щоб зовсім не позбавити сільську молодь доступу до вищої освіти. Бо міські діти в село не поїдуть після закінчення вишу, а сільські повернуться і будуть там працювати, в тому числі й інженерами, бухгалтерами, агрономами. Крім того, серед випускників сільських шкіл є справді багато здібних і талановитих дітей, яким потрібна підтримка і допомога. Саме для таких дітей ми запровадили дистанційні форми навчання і проводимо підготовчі курси, за допомогою яких підвищуємо рівень їхніх знань і готуємо до успішного складання ЗНО. Звичайно, у них буде нижчий вступний бал, але такі діти отримають шанс на здобуття вищої освіти, і коли вони приходять на навчання в наш університет, ми створюємо всі умови для того, щоб вони отримали якісну освіту за обраною спеціальністю і потім знайшли роботу за своїм фахом.
Держава це також мала б враховувати і не тільки в рейтингах, а й у формульних розрахунках, за якими визначається фінансування аграрних закладів вищої освіти. Бо не всі можуть бути юристами чи економістами, хтось має і сіяти хліб та забезпечувати розвиток сільських територій… Тому, якщо говорити про рейтинги, то коректніше буде порівнювати між собою аграрні заклади вищої освіти, які знаходяться приблизно в однакових умовах. Але при цьому треба враховувати і наукометричні показники їхньої діяльності, що індексуються у Scopus та Webometrics. До речі, за останній рік наш університет суттєво покращив ці показники, і це говорить про те, що ми постійно працюємо над покращенням якості освітнього процесу та наукової діяльності, що відзначають і незалежні експерти, які проводили акредитацію освітніх програм.
Відділ медіакомунікацій ХНТУСГ
