Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка
uk en
Всеукраїнська науково-практична конференція «Оптимізація технічних та технологічних систем агровиробництва» Міністерство освіти і науки України
Освіта 1980 р. – закінчив Харківський інститут механізації та електрифікації сільського господарства (спеціальність механізація сільського господарства, кваліфікація інженер-механік). 2002 р. – захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за темою «Математичні моделі роторів у системах діагностики обертаючих вузлів сільськогосподарських машин», за спеціальністю 01.05.02 – Математичне моделювання та обчислювальні методи. 2004 р. – вчене звання доцент кафедри безпеки життєдіяльності. 2015 р. – захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за темою «Автоматизація процесів керування технологічними відділеннями цукрового виробництва на основі нейромережевого підходу», за спеціальністю 05.13.07 – Автоматизація процесів керування. 2019 р. – вчене звання професор кафедри безпеки життєдіяльності та права. Карьера 1980 – 1992 рр. молодший науковий співробітник, асистент кафедри охорони праці Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства. 1992 – 2003 рр. старший викладач кафедри безпеки життєдіяльності Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка. 2003 – 2017 рр. доцент кафедри безпеки життєдіяльності Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка. 2003-2014 заступник директора ННІ ДЗН Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка. З 2018 р. по теперішній час професор кафедри безпеки життєдіяльності та права Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. Освітня діяльність З 2020 р. член Association for Сomputing Machinery, Member Number 3504825, з 2020 р. ) Наукова робота з 2016 року член спеціалізованої вченої ради по захисту докторських та кандидатських дисертацій, (Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля Міністерства освіти та науки України – член постійної спеціалізованої вченої ради. 05.13.07 – автоматизація процесів керування 05.13.07 – автоматизація процесів керування з 2016 року ) з 2016 р. офіційний опонент 1 докторської та 4 кандидатських дисертацій. 1980 – 2019 рр. керівник та виконавець 14 науково дослідних робіт за напрямом охорони праці та автоматизації процесів курування технологічними процесами у сільськогосподарському виробництві. опубліковано у співавторстві 1 підручник з грифом МОН. має 2 авторські свідоцтва та 1 патент. Кількість публікації понад 160 публікацій з яких: 120 наукових статей в фахових виданнях (з них статті індексовані в Scopus – 3); підручник – 1.
Статут ХНТУСГ
Шановні науковці! 24 вересня 2021 року тренери з видавництва Bentham Science проведують вебінар “Планування публікації результатів вашого дослідження у журналах із високим рівнем впливу”, присвячений роботі з платформою Bentham Science та підготовці наукової статті до публікації Початок о 10-00 (за київським часом), мова вебінарів – англійська. Ключові питання, які плануються до розгляду: – Вибір теми дослідження; – Підготовка матеріалу для публікації; – Вибір журналу для публікації; – Керування процесом подання матеріалу для публікації. Форма для реєстрації за посиланням: bit.ly/3tSpkvz . Також для вчених доступні для перегляду на платформі YouTube записи раніше проведених вебінарів (наводяться назви англійською мовою): Writing for acceptance: bit.ly/3lCX4cE ; Academic branding: bit.ly/3kpLLF8 ; Peer review: bit.ly/3tWwkYo ; Avoiding ethics disasters: bit.ly/3tWwwXC ; How to win research funding: bit.ly/3lD7glj ; How to build your research superpowers: bit.ly/3lHyHdO . Наукова бібліотека Університету
Освіта 1999 р. – диплом інженера-будівельника за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво» (з відзнакою), Харківська національна академія міського господарства.
Монографія «Соціально-культурний портрет особистості в контексті професійного розвитку» (Мазоренко М.О)
Велика Хартія університетів (Magna Chartia Uneversitatum) Євразійська Асоціація Університетів (Eurasian University Association) Міжнародний альянс закладів освіти сільськогосподарського профілю (Higher Education International Alliance for Agri-husbandry) Альянс безпеки продуктів харчування (Food Safety Preventive Controls Alliance)
Важливе місце в науково-освітній діяльності Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка посідає видавнича діяльність, яка дозволяє співробітникам та студентам університету (а також фахівцям з інших ЗВО) друкувати свої наукові напрацювання, обмінюватись досвідом з іншими колегами та розвивати наукову співпрацю. На сьогодні університет має 4 фахових виданнях категорії «Б» – «Актуальні проблеми інноваційної економіки» (наказом МОН № 1643 від 28.12.2019 р.), Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-journal (наказ МОН № 409 від 17.03.2020 р., як співзасновник), а також такі видання як «Інженерія природокористування» та «Технічний сервіс агропромислового, лісового та транспортного комплексів». Наказом МОН України «Про затвердження рішень атестаційної колегії міністерства» № 886 від 02.07.2020 року https://cutt.ly/6o2eMJb, останні два видання отримали підтвердження на категорію «Б» за фахом технічні науки для спеціальностей – 131, 132, 133, 134, 135, 271, 272, 273, 274, 275.
Освіта 1981 рік – закінчив Кіровоградський технічний університет сільськогосподарського машинобудування за спеціальністю «Сільськогосподарські машини». Кар’єра 1987 рік – асистент кафедри «Сільськогосподарські машини». 1992 рік – заступник декана факультету механізації сільського господарства. 1993 рік – старший викладач кафедри «Сільськогосподарські машини». 2001 рік – захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему: «Обґрунтування параметрів процесу сепарації насіння ріпака і суріпиці на вібраційній машині». 2003 рік – доцент кафедри «Сільськогосподарські машини». 2004 рік – завідувач кафедри «Якість, стандартизація та сертифікація». 2005 рік – декан механіко-технологічного факультету. 2016 рік – доцент кафедри підприємництва, торгівлі та біржової діяльності. 2016 рік – доцент кафедри «Сільськогосподарські машини». 2017 рік – по теперішній час доцент кафедри «Мехатроніки та деталей машин» Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Освітня діяльність Викладає дисципліни:
Освіта 1972 – 1977 рр., Харківський державний університет ім. Каразіна, радіофізичний факультет (кафедра біофізики); спеціальність – біофізика. 1985 р., вищі державні курси підвищення кваліфікації керівних, інженерно-технічних і наукових працівників при Держкомвинаходів СРСР (Патентознавство). 1989 р., курси підвищення кваліфікації кадрів за новими напрямами техніки і технології при Київському політехнічному інституті (основи обчислювальної техніки та програмування). 1994 р. – захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. 2002 р. – отримав атестат старшого наукового співробітника. 2011 – 2013 рр. – здобувач наукового ступеня доктора технічних наук, докторантура ХНТУСГ імені Петра Василенка. 2014 р. – захистив докторську дисертацію на тему “Біотехнічний комплекс імпульсної кондуктометрії та електроманіпуляції з клітинами тварин” за спеціальністю 05.11.17 – біологічні та медичні прилади і системи. Спеціалізована вчена рада Д 64.832.01 Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. 2019 – отримав звання професора Кар’єра 1977 – 1980 рр. – Фізико-технічний інститут низьких температур АН УРСР, інженер. 1980 – 1982 рр. – військова служба в лавах РА СРСР. 1983 – 1998 рр. – науковий, потім старший науковий співробітник Інституту тваринництва НААН України. 1999 – 2004 рр. ‒ завідувач лабораторією Харківського біотехнологічного центру НААН України. 2004 – 2015 рр. ‒ завідувач лабораторією (до 2013 р.), потім провідний науковий співробітник Інституту тваринництва НААН України. з 2015 р. – по теперішній час – доцент кафедри технічних систем і технологій тваринництва Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Освітня діяльність викладає дисципліни: “Робототехнічні системи і комплекси”, “Інноваційне технічне обладнання в тваринництві”, “Моделювання біологічних процесів і систем”, “Біосумісні матеріали”, “Основи теорії біотехнічних систем; керівництво кваліфікаційними роботами магістрів; наукове керівництво, 1 аспірант (2016р.). Наукова діяльність Сфера наукових інтересів: біофізика клітини, репродуктивна біотехнологія, розробка методів та вимірювальної біофізичної апаратури на рівнях від клітини до організму, моделювання електричних властивостей клітини, робототехніка і автоматизація процесів в АПК та с.-г. біотехнологіях. Співпраця за договором про творче співробітництво з Інститутом проблем кріобіології і кріомедицини НАН України за темою: “Вивчення впливу фізико-хімічних чинників кріоконсервування на стан ооцитів та ембріонів ссавців”. Член спеціалізованої вченої ради Д 64.832.01 при ХНТУСГ за спеціальністю 05.11.17 – біологічні та медичні прилади і системи. Опубліковано понад 120 наукових статей; 3 авторських свідоцтва, 18 патентів. Міжнародна діяльність – закордонні стажування: 2018 р. – Wyższa Szkoła Społeczno-Gospodarcza w Przeworsku, Польща. ‒ конференції:
Освіта 1991 р. – закінчила Харківський державний університет імені О.М. Горького
Вітчизняні високопосадовці незмінним залишають, мабуть, лише одне: орієнтацію ураїнської системи освіти на «західну» модель. При цьому загальновідомо, що англо-американська та континентальна європейська моделі організації системи вищої освіти суттєво різняться між собою. Сьогодні ми коротко розглянемо положення викладачів університетів США. В університетах та коледжах США, на відміну від Європи, академічне самоврядування, як правило, відсутнє. Професорсько-викладацький колектив не має жодного впливу на вирішення значущих питань життя навчального закладу, крім безпосередньо навчального процесу. Все інше є прерогативою ради піклувальників (board of trustees), яка складається із заможних і впливових осіб, що, як правило, не мають жодного відношення до сфери освіти. У державних навчальних закладах піклувальники призначаються губернатором чи законодавчим органом відповідного штату, рідко коли їх обирають всенародно громадянами. У приватних коледжах і університетах нові члени ради піклувальників кооптуються діючими членами. При цьому викладачі в більшості випадків не знають навіть їхніх імен. Наукові ступені в США теж суттєво відрізняються від українських. Як правило, у вітчизняному науковому середовищі прийнято ідентифікувати американський ступінь Ph.D. (доктор філософії) як ступінь кандидата наук. Дійсно, для його отримання зовсім непотрібно вирішувати науково значущу проблему (як при захисті докторської дисертації), а рішення про присудження ступеня приймає науковий керівник пошукувача спільно з 4-5 екзаменаторами, яких обирає і запрошує сам керівник. Одначе, сам процес навчання в США наповнений великою кількістю процедур і триває зазвичай чотири-п’ять, іноді навіть шість років. Пошукувач зобов’язаний записуватися на навчання з певної кількості додаткових предметів, виконувати домашні завдання, писати курсові роботи. У більшості американських університетів пошукувач повинен пройти захист своєї теми / плану наукової роботи (candidacy examination and research proposal) до того як він зможе розпочати цей проект. Після другого і третього року навчання складаються так звані research proposal, а потім — comprehensive examination. Одночасно пошукувач має вести наукову роботу (результати якої повинні бути опубліковані в рейтингових світових наукових журналах) і відпрацьовувати надану університетом стипендію (на що зазвичай витрачається 15-20 годин на тиждень). У деяких університетах (Гарвардському, Джонса Хопкінса, Роберта Морріса, Тулейнському, а також у Массачусетському технологічному інституті) існує й ступінь доктора наук (Sc.D., англ. Doctor of Science), яка вважається аналогом ступеня доктора філософії. Лікарям присуджується ступінь доктор медицини, юристам – доктор права, богословам – доктор богослов’я. Статус доктора філософії в США вищий, ніж статус кандидата наук в Україні. Володар цього ступня має право на отримання безстрокового контракту (tenure) на посаду повного професора (full professor) після походження випробувального терміну. А от для заміщення посади ад’юнкт-професора (associate professor), яка приблизно відповідає доценту, досить мати ступінь магістра (master’s degree), який присвоюється після 1-2 років навчання в магістратурі. Ад’юнкт-професори зазвичай теж отримують безстроковий контракт, хоча початковий контракт з випробувальним терміном іноді може тривати декілька років. Посаді старшого викладача відповідає assistant professor, для заміщення якої в провінційних американських університетах достатньо мати диплом бакалавра. Однак у більш престижних і тому більш високооплачуваних закладах претенденти на посаду можуть змагатися і з докторськими дипломами. Аssistant professor теж відноситься до категорії вищого викладацького складу, але має значно більше за обсягом і менш престижне навчальне навантаження (вступні курси, практичні заняття тощо), ніж full professor і associate professor. До нижчої викладацької ланки в США відносяться instructor —штатний викладач, який керує лабораторним практикумом, веде практичні заняття, оцінює екзаменаційні роботи, та позаштатні викладачі — т’ютори, які супроводжують індивідуальні освітні програми студентів у режимі репетиторства. Необхідно відмітити, що т’юторська модель навчання, орієнтована на індивідуальні потреби студента (який має змогу сам обирати обсяг і направленість курсів), суттєво відрізняється від класичної кафедральної, в якій студент має обов’язково вивчати певну кількість предметів із затвердженими навчальними програмами. За т’юторською моделлю працюють, зокрема, Массачусетський університет в Бостоні і Каліфорнійський університет. Із т’юторами тут укладають безстрокові контракти і від них у багатьох випадках залежить, чи буде студент замовляти ту чи іншу лекцію. Призначення на викладацькі посади затверджується радою опікунів (board of trustees) після рекомендації спеціальної комісії. У багатьох університетах на посадах старшого викладача, штатного викладача і т’ютора дозволено працювати не більше 8-9 років, після закінчення яких слідує або підвищення, або звільнення з посади.
Освіта та кар’єра:
