Право споживачів на отримання інформації про харчові продукти

06.12.2018 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (далі – Закон), який буде введено в дію 6 серпня 2019 року. Вказаний вище Закон було розроблено відповідно до ст.ст.59, 64 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Відповідно до вказаних статей Угоди Україна має наблизити своє законодавство про санітарні та фітосанітарні заходи щодо охорони життя і здоров’я людей, тварин та рослин до законодавства ЄС.

Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» розроблено задля надання споживачам інформації про харчові продукти, про поживну цінність та користь для здоров’я вироблених харчових продуктів, в тому числі з метою зазначення місця походження та країни походження для свіжого, охолодженого або мороженого м’яса, про надання споживачам інформації про відсутність або знижений вміст глютену в харчових продуктах, та дотримання інших вимог законодавства ЄС.

Метою даного Закону є забезпечення належного рівня захисту здоров'я та інтересів споживачів, їх поінформованості, встановлення засобів гарантування права споживачів на інформацію та процедури надання інформації про харчові продукти, з метою забезпечення високого рівня захисту здоров’я громадян і задоволення їхніх соціальних та економічних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» до переліку обов’язкової інформації про харчові продукти відносяться наступні дані:1) назва харчового продукту; 2) перелік інгредієнтів; 3) будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для переробки, які наведені у Переліку речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті, навіть у зміненій формі; 4) кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання; 5) мінімальний термін придатності або дата "вжити до"; 6) будь-які особливі умови зберігання та/або умови використання (за потреби); 7) найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера; 8) країна походження або місце походження - у випадках, передбачених ст.20 цього Закону (якщо неповідомлення цієї інформації може ввести споживача в оману та для окремих типів м’яса); 9) інструкції з використання - у разі якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового продукту; 10) для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць - фактичний вміст спирту у напої; 11) інформація про поживну цінність харчового продукту.

Слід зазначити, що у випадку наявності у харчовому продукті генетично модифікованих організмів (ГМО), якщо їх частка перевищує 0,9 відсотка в будь-якому інгредієнті харчового продукту, що містить, складається або вироблений з генетично модифікованих організмів, маркування харчового продукту повинно включати позначку "з ГМО".

Обов’язкова інформація про харчові продукти повинна надаватися та бути легкодоступною для споживачів щодо всіх харчових продуктів. Обов’язкова інформація про фасовані харчові продукти має міститися безпосередньо на упаковці або етикетці, приєднаній до неї. Обов’язкова інформація про харчові продукти розміщується на видному місці, має бути чіткою і розбірливою та, за потреби, наноситися у спосіб, що унеможливлює її видалення.

Як передбачено у ч.1 ст.20 Закону зазначення країни походження або місця походження харчового продукту є обов’язковим у таких випадках:

1) якщо неповідомлення цієї інформації може ввести споживача в оману, зокрема, якщо інформація, що супроводжує харчовий продукт, або інформація на маркуванні може навести на думку, що даний харчовий продукт має іншу країну походження або місце походження; 2) для окремих типів м’яса (таких, як: свинина свіжа, охолоджена або заморожена, баранина або козлятина свіжа, охолоджена або заморожена, м’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці).

Нормами нового законодавчого акту забороняється у маркуванні молочних продуктів використовувати слово "натуральний" щодо продуктів: 1) з повністю або частково заміненими складовими молока (молочний жир, молочний білок, лактоза); 2) у виробництві яких використовувалися жири та/або білки немолочного походження, а також будь-які стабілізатори та консерванти (для традиційних молочних продуктів).

 

 

Головний спеціаліст відділу взаємодії з

суб'єктами державної реєстрації та підвищення

кваліфікації державних реєстраторів

Управління державної реєстрації Головного

територіального управління юстиції у Харківській області            Г.О. Котляр

 

 

тел. 752-49-73