Освітні послуги ХНТУСГ сертифіковано на відповідність вимогам Міжнародного стандарту системи управління якістю ISO 9001:2008

Корпуси ХНТУСГ

Переглядів: 18090

Пропонуємо Вашій увазі коротенький нарис про деякі з начальних корпусів ХНТУСГ ім. П. Василенка. Всі вони створені видатними архітекторами свого часу. Цікавий збіг обставин полягає в тому , що більшість з них ще з дореволюційних часів, використовувалися для навчання.

Головний корпус університету розташовано на вулиці Артема 44.

Напевно, важко знайти в Харкові ще одну вулицю з такою строкатою історією. Сюди, на вулицю Артема, переїжджали найрізноманітніші установи, причому вже «на місці» вони міняли свою назву й призначення з калейдоскопічною швидкістю. А спочатку тут був похмурий провулок, що виводив до одного з міських цвинтарів. І що одержав характерну назву: Старокладбищенський (не єдиний в місті: назва була звичайною). Ховали на цьому цвинтарі з 1803 по 1823 роки. Місця поховань, як і зараз, виносили на окраїну міста, і хто ж двісті років тому міг припускати, що тут буде центральна частина мегаполіса?

На початку XX століття, коли тут відкрили жіноче єпархіальне училище, вулиця стала називатися Єпархіальною. Ще більшу солідність їй додав будинок Комерційного інституту, побудований в 1914-1916 роках на розі Єпархіальної й Басейної (нині Петровського) по проекту знаменитого архітектора О.М. Бекетова.

Деякі навчальні заклади царської Росії допускали спільне навчання чоловіків і жінок. До їхнього числа належав і Комерційний інститут, утворений в 1910-х роках на базі Вищих комерційних курсів при Комерційному училищі.

Далі (в 1915-1916 р.) він встиг побувати Варшавським інститутом: оскільки німецькі війська проривалися до Варшави, цей російськомовний навчальний заклад переїхав до Харкова.

Після трагічної й несподіваної смерті революціонера Артема (Федір Сергєєв) в 1921 році під час випробування аеровагона Єпархіальну вулицю перейменували у вулицю Артема.

В інституті, де спочатку вчили комерції, у післяреволюційні 20-ті роки стали вчити комунізму, і він одержав назву Комуністичного. З ліквідацією Комуністичного інституту польсько-харківський симбіоз продовжився: у цьому будинку якийсь час розташовувався сільськогосподарський інститут імені В. Докучаєва, заснований у польському місті Маримонт. Сільськогосподарський інститут згодом виїхав у селище Комуніст, а у 1978 році будинок було передано ХІМЕСГу.

У цьому ж 1978 році ХІМЕСГ отримав і ще один прекрасний бекетовський будинок по вулиці Мироносицькій, 92 (колишня вулиця ім. Дзержинського).

Жіночі медичні курси на Мироносицкій вулиці
(академік архітектури О.М. Бекетов, 1914 г.)

На початку XX століття до трьох уже існуючих у місті вузів стали додаватися нові, хоча їхнє відкриття найчастіше відбувалося із чималими складнощами. У першу чергу це відносилося до вищої освіти жінок. Створення в Росії вищих жіночих курсів із правами вузів з'явилося результатом тривалої завзятої боротьби передової інтелігенції за рівноправність жінок, і Харків не був щодо цього виключенням. В 1907 році в Харкові відкрили жіночі курси Суспільства взаємодопомоги трудящих жінок. Розміщалися вони спочатку у Вірменському провулку, 2. На курсах було два факультети: історико-філологічний з історичним і словесним відділеннями й фізико-математичний з відділеннями природної історії і математики. Лекції на курсах читали професори класичного Університету по університетських програмах. Заняття на курсах були платні. По закінченні 3-4-літнього навчання випускники, що здали додатковий екзамен з латині при Університеті, одержували право викладати в молодших класах середніх навчальних закладів. Тільки в 1911 році вийшов указ, що зрівняв у правах викладачів, що дозволив випускницям курсів працювати в старших класах жіночих гімназій. В 1913-1914 роках було побудовано в стилі неокласицизму для Вищих жіночих курсів по проекту О.М. Бекетова власний монументальний будинок на вулиці Мироносицькій.

Ще одна загальновідома харків’янам будівля, де ми навчаємо студентів знаходиться за адресою проспект Московський, 45 (колишня Старомосковська вулиця). Саме з цього чудового будинку фактично і почав свою історію ХІМЕСГ.

Реальне училище на колишньому Вознесенскому майдані
(архітектор К.О.Толкунов, 1877 р.)

Оскільки класичні казенні й приватні гімназії готували учнів переважно до вступу до класичного Університету, виникла потреба в навчальних закладах, орієнтованих на підготовку в Технологічний і інші інститути практичного напрямку. Ними стали так звані реальні училища. Перше харківське реальне училище відкрилося в 1873 році в будинку купців Костюріних на колишній Кінній вулиці (вул. Богдана Хмельницького). У перший рік навчання в ньому було 153 учні, а до 1877 року училище переїхало в спеціально для нього побудований будинок на колишньому Вознесенську майдані (нині майдан Фейєрбаха, Московський просп., 45). Споруджене по проекту архітектора К.О. Толкунова в оригінальних формах, що нагадують романо-готичні будови, воно належало до числа кращих шкільних будинків міста того часу, було обладнано для проведення різних практичних занять, мало фізичний і хімічний кабінети. В училищі були підготовчий, шість основних класів і додатковий сьомий, що готовив до вступу у вищі навчальні заклади. Перші чотири основних класи давали можливість вступу до юнкерського училища; п'ятий і шостий класи готували до середніх навчальних закладів. При них були відділення, що готували конторників і бухгалтерів. У сьомому класі вивчали технологію, будівельну майстерність і нижчу геодезію, фізику, хімію, математику, німецьку й французьку мови. Курси ж російської мови, літератури, історії й географії викладалися в скороченому обсязі.

Меньш відома, але теж достатньо цікава історія корпусу Факультету енергетики та комп’ютерних технологій ХНТУСГ ім. П. Василенка (колишній Факультет електрифікації сільського господарства ХІМЕСГ організований в 1948 році у відповідності з Постановою Уряду СРСР). Ця будівля розташована на вулиці Енгельса, 19 (колишня Рождественська вулиця).

Мануфактура Кулаковського на колишній Рождественській вулиці
(архітектор О.І.Ржепішевський, 1910-і рр.)

 Особливе місце серед торговельних будинків Харкова зайняли корпуси мануфактур, будівництво яких широко розгорнулося в ті ж роки на колишній Рождественській вулиці (тепер вул. Енгельса). У цьому районі почала формуватися подоба «Сіті». Оригінальні будинки в стилі модерн, споруджені по проектах архітекторів О.І. Ржепішевського (будинки №№ 6 і 19), М.Е. Компанійця (№ 9), Л.Е. Ройтенберга (№ 13) і інші, додали Рождественській вулиці зовсім новий вигляд, співзвучний діловим ритмам початку XX століття.

Вигляд адміністративних, фінансових і торговельних будинків Харкова відповідав різним епохам його розвитку й наочно відображав погляди, смаки, уявлення тих, хто впливав на економіку міста - купців, промисловців і фінансистів.

Яндекс.Метрика